Батурин. Будинок Генерального судді Кочубея.

Одна тілько й осталася

В Батурині хата!

І в тій хаті поставили

Царя ночувати,

Як вертавсь із-під Полтави.
                            (Т. Шевченко "Великий льох")
Будинок Генерального судді - це єдиний будинок в Батурині, який зберігся після трагедії 1708 року. Він був збудований ще за гетьманства Дем'яна Многогрішного. Тут розташовувався Генеральний суд Лівобережної України. А з 1700 року, коли Генеральним суддею став Василь Кочубей, будинок перейшов у його власність. Тут Кочубей і судив, і жив із сім'єю.

Генеральним суддею Василя Кочубея призначив гетьман Іван Мазепа. Довгий час вони були у близьких стосунках. Мазепа став хресним батьком доньці Кочубея Мотрі. Інша донька Кочубея, Ганна, одружилася з племінником Івана Мазепи...
Але пізніше, у  1708 році Василь Кочубей написав Петру І донос на Мазепу, де звинуватив гетьмана у зраді. Чому це відбулося - чи з особистих причин, чи через якісь політичні вподобання та інтереси Кочубея - дотепер невідомо... Але Петро І не повірив доносу Кочубея, на той час він більше довіряв Мазепі, і звелів стратити суддю.
Після того, як стала відомою угода між Мазепою і Карлом ХІІ, Кочубей був виправданим в очах російського царя. Тому його будинок залишився єдиним вцілілим після Батуринської трагедії.

Крісло судді з різьбленим гербом роду Кочубеїв. 

Портрет Василя Кочубея

Можна прочитати текст доносу.

Справа - родинне дерево Кочубеїв. Серед нащадків Кочубея було багато відомих людей.

Одна кімната музею присвячена романтичній історії кохання Івана Мазепи і Мотрі (доньки судді Кочубея). 

Мазепа був хресним батьком Мотрі, приходив до неї, приносив подарунки і розказував цікаві історії. Та коли Мотря виросла, а Мазепа на той час уже був вдівцем, то їх дружба переросла у кохання. Гетьман просив руки Мотрі у Кочубея, але Кочубей відмовив, бо за православними традиціями хресний батько не може одружуватися із хрещеницею... Та Мазепа і Мотря продовжували кохати один одного, писали і передавали романтичні листи. Збереглося 12 листів Мазепи, написаних Мотрі Кочубей.

У підвалі будинку була кімната допитів і камера попереднього ув'язнення.

Воскова фігура писаря

В'язень

Будинок був у власності Кочубеїв аж до 1917 року, коли нащадки Василя Кочубея виїхали з України. До того часу вони постійно не проживали у будинку, але приїжджали, доглядали за ним, тримали у хорошому стані.

За будинком великий красивий парк. На початку березня тут ні квітів, ані зелені немає, тільки було трохи ягід калини. Але все-одно красиво і приємно прогулятися.