Зранку у нас Максим прокидається найпершим, і зразу біжить в ліжко до мами і тата. Йому треба полежати 10 секунд біля тата, 10 секунд біля мами, потім посередині, на мамі, на татові, на обидвох впоперек ліжка, зробити берізку і кілька переворотів. І усе це - із "озвучкою" і коментарями. Ми просимо бути тихіше, бо Святослав ще спить. Скоро канікули закінчаться і знову треба буде вставати рано-раненько. Максим ніби старається не шуміти, але не дуже те йому вдається.

За кілька хвилин чути як голосно позіхає і потягується Святослав. Максим заглядає: "О, Славчик прокинувся... Мама, а чому Славчик прокинувся? Може, тато заголосно казав: Чшш..." :)

Гогольfes-2016, відкриття.

Цьогорічний, і вже дев’ятий по рахунку фестиваль сучасного мистецтва Гогольfest, відкрився 16 вересня на території арт-заводу «Платформа». Його тема –біблійна історія про Вавилон. Людська мрія збудувати вежу до небес, гнів Бога і «змішування» мов, через що люди перестають розуміти один одного, - таке відбувалося тоді, в далекі часи, описані в Старому заповіті, щось схоже відбувається і зараз.

«Якщо орієнтуєшся на мрію, якщо хочеш творити, використовуючи спільну мову мистецтва, приєднуйся до ГОГОЛЬFEST-2016», - закликають організатори фестивалю.

Святкове відкриття Гогольfestу мало початися пізно ввечері, о 21.00. Ми приїхали раніше, щоб погуляти по території, пройнятися атмосферою фестивалю і побачити на власні очі усі локації, де більше тижня буде жити Гогольfest.

За строгим контролем на вході, рамками і перевіркою рюкзаків, нас чекали дівчата в білих масках-обличчях Гоголя, стійки з програмками і традиційний атрибут фестивалю – голова Миколи Гоголя. 

"Фелікс Австрія" Софії Андрухович

Цей роман вийшов з друку давно, ще два роки тому. Про нього вже багато говорили і писали, він отримав найважливіші літературні відзнаки в Україні, став "Книгою року BBC". Але я прочитала його тільки тепер. І мушу поділитися своїми враженнями.

Лебедівка (фото з літнього відпочинку).

Лебедівка - це невеличке курортне село в Одеській області, ближче до кордону з Молдовою.

Пансіонати, бази відпочинку, кафе і лотки з усіляким "пляжним" реманентом... Я усе видивлялася - де ж саме село. Ну, школа, церква, сільрада, хати, городи - десь так як я собі уявляю звичайне українське село. Але поблизу від пляжу села не було, тільки пару будиночків, в яких могли б жити місцеві люди. Аж потім, в Києві, зайшла у Вікіпедію і прочитала, що населення Лебедівки - це 26 осіб :). Тобто села тут майже і немає, Лебедівка "оживає" тільки влітку.
Ще одна несподіванка - відсутність прісної води. На бази відпочинку вода проведена з моря. Доведеться мити руки, фрукти, посуд і приймати душ солоною водою. Найбільше я переживала що буде з волоссям, чи зможу я його розчесати після солоного душу. Виявилося - нічого, солона вода таки додає жорсткості волоссю, але розчесати можна. Про те, що вода з крану тече солона згадуєш тільки тоді, коли на руці є рана або коли намочиш під краном зубну щітку :).
Чомусь я думала, що Лебедівка - це все-таки ближче до сходу України, Одеська область, і українською тут розмовляють тільки туристи із заходу. Виявилося - ні. Українською розмовляють офіціанти, бабусі на базарі, продавці парасольок, магнітиків, і більшість туристів. З динаміків кафе чути "Океан Ельзи", "Бумбокс", "Антитіла" частіше, ніж російську попсу. (Таке враження, що до Тернополя тут ближче, ніж до Одеси і навіть до Києва.)

Але найприємніше враження залишило море... Усі вісім днів нашого відпочинку воно було чудовим: чистим, теплим і лагідним.

"Снігова королева" в середині літа.

Було сьоме липня, середина літа і свято Івана Купала. Ми збирали речі для відпочинку на морі, складали списки і докуповували необхідне, а ввечері поспішали на прем'єру в Національну оперу Ураїни. Для такої пори року прем'єра незвична - балет "Снігова королева".
Звичайно, казка "Снігова королева" не про сніг і зиму, а про перемогу теплих почуттів (любові, вірності) над злом і холодом. Але так часто ця назва використовується для різноманітних новорічних свят і постановок, що Снігова королева вже стала майже таким "новорічним атрибутом", як і Дід Мороз. :) Тому побачити "Снігову королеву" в липневій афіші було несподівано.