Скит Почаївської Лаври - Свято-Духівський монастир.

Про Почаївську Лавру знають в Україні, напевно, усі. Це така відома святиня, до якої цілий рік приїжджають тисячі віруючих людей. Вона має свою глибоку, багатовікову історію. Багато хто тут, на Почаївській горі, знаходить для себе душевну розраду, спокій і фізичне зцілення.

Неподалік від Лаври у Почаєві є скит - відокремлене поселення почаївських монахів. Тут вони живуть і займаються господарством - працюють в полі, доглядають тварин. Монастир на цьому місці був ще на початку XIII століття, він переживав  руйнування, відбудови і занепад. В 1990-х роках монастирське життя тут відновилося, відбудувалися церкви.
Хоча скит знаходиться усього за півтора-два кілометри від Лаври, тут набагато тихіше, спокійніше і мало прочан.
До монастиря веде така вузька красива алейка.

Вхід і надбрамна церква.

За входом мені аж дух перехопилопило від світла і чистоти... Таке враження викликають білосніжні церкви з блакитним обрамленням. І навіть небо над ними здається ще яскравішим.

Капличка.

Невеличкий сад, в якому дерева тільки-тільки почали розпускатися.

За садом можна набрати води, є порожні пляшки і скринька для оплати за них. В церкві саме служили Вечірню. І в церкві, і навколо - тиша, спокій і якесь таке приємне вечірнє утихомирення.