Просто сьогоднішні роздуми :)

Ось чим ми сьогодні займалися, ліпили з пластиліну.

Максиму найбільше сподобалися бублики і зліплювати пластилін у великі купи :).

А Святослава тепер найбільше цікавлять літаки. У нього всі ігри пов'язані з літаками, літаки з паперу, конструкторів і вдома із стільців, парт і покривал... Ну, з пластиліном те саме.

Я ліпила хвилин 10, а далі діти так захопилися, що не відірвати. Самі щось придумували, ліпили-переліплювали більше години...

Якось все більше задумуюся про те, що мені подобається чимось таким займатися з дітьми - творчістю, кулінарією, якимось навчанням. Особливо, коли це спокійно, без поспіху... Без прагнення терміново добитися якихось результатів. Просто в своє задоволення. Напевно, погляди хоумскулерів (прибічників домашнього навчання) багато в чому мені близькі...
Але, з іншого боку, життя у великому місті, де навіть не знаєш сусідів, які живуть у тебе за стіною..., немає великого кола знайомих, а однолітків тим більше... І сучасна освіта, коли вже в 5 класі знань батьків на усі предмети не вистачить... Треба шукати інформацію, вивчати, вчитися доступно її пояснити... Ну і мені хотілося б бути не тільки мамою, а і якихось професійних здобутків, розвитку.
Отак я мила сьогодні посуд, дивилася як діти ліплять і подумала, що ідеальний варіант був би такий: Святослав в школі до першої-другої години, потім я їду по нього (школа, швидше за все, буде в центрі. Ми вже майже визначилися...). Далі ми разом забираємо Максима з дитсадка. Якраз після денного сну. І в 15.30 вже вдома. Є час, щоб чимось зайнятися вдома, відпочити, почитати і просто провести час разом. А після 6-ої прийде додому Ярослав. І вже теж вдома, не треба нікуди їхати, забирати дітей з школи чи садка. Ще би до цього мені знайти роботу на пів дня. Недалеко від дому або, ще краще, вдома. Може, якийсь копірайтинг чи журналістську роботу...  Це я так, записую свої мрії. А раптом збудеться :)