Сьогодні..

Максим сьогодні придумав гру. Склав із електронного конструктора схему - ліхтарик, повільно і церемонно несе її на кухню, а я в цей час маю співати "happy birthday tu you". Потім я ніби задуваю свічку (дму, а Максим тихенько виключає ліхтарик), ми плескаємо в долоні і радіємо... І так сто п'ятдесят разів підряд :). Я аж втомилася співати і дмухати. А ввечері він побачив відео бальних танців і вирішив, що тепер і ми з ним так потанцюємо. Що там уміти - іти, а потім крутитися. Так ми ходили і крутилися, аж доки Максим весь не змокрів :)
А Славчик все сидить біля свого Лего. Може збирати його весь день, але бажано - з підсобним робітником, щоб шукав і подавав потрібні детальки. "Мама, а пошукаєш мені таку сіру детальку, з пазами, щоб до неї скло кріпилося... А тепер таку, теж сіру, але меншу, на ній якісь стрілочки".
Моя бабуся колись казала, що кожна мама - то дитячий дурень (тобто - блазень, який виконує всякі дитячі забаганки)... Здається, саме в цьому материнська мудрість - побути таким "дурнем", приділити дітям увагу, пограти в їхні ігри, ніби пожити їхнім життям. Шкода, що я так часто про це забуваю :(.

Прибирання за методом КонМарі. Місяць перший, політ нормальний :).

Напевно, трохи дивно писати в блозі про прибирання... Але це те, що мені тепер дуже цікаво, тому ділюся :).
Трохи про сам метод і чому я ним зацікавилася, писала вже тут.
Тепер про те, що мені подобається в цьому методі.

Пляцок з яблуками, рецепт.

Ділюся рецептом пирога, який можна приготувати з дітьми.
Інгредієнти - з тих, які майже завжди є вдома, готувати легко й просто. Навіть з усіма дитячими - розсипалося, розлилося, тут повитирати, там зібрати, готування займає хвилин 30...

Розказала мені цей рецепт бабуся, яка гуляє з внучкою на нашому майданчику. Вона "привезла" його з поїздки в Трускавець, тому і назва оригінальна - "пляцок з яблуками".

Прибирання за інструкцією...

Здавалося б, до чого тут інструкція. Покласти на місце те, що валяється десь не там, підмести-помити - от і вся інструкція для прибирання... Але коли це робиш щодня (або й по кілька разів на день), і все життя виглядає як потік нескінченної домашньої роботи.., а порядку в хаті як не було так і не має, опускаються руки... :(

Чому капризують і не слухаються наші діти.

Мова буде про книгу Крістіане Кутік, яка називається "Виховання у спокої".

Для мене - це одна з найкращих книг про виховання. В ній немає готових методів, рецептів і способів впливу на дитину, але є важливіше: намагання зрозуміти ЧОМУ дитина капризує і не слухається. Усі батьки знають, що маленькі діти не можуть пояснити свій стан - втомлений, хочу спати, хочу пити, їсти, на ручки, щось болить... - усе "не те" виражається однаково, плачем. Але крім фізіологічних потреб у дитини є ще багато інших, які ми, дорослі, часто не розуміємо або не звертаємо на це уваги. Ми намагаємося виправити поведінку дитини, добитися слухняності, і навіть не пробуємо розібратися що не так, чому дитина веде себе не так, як нам би хотілося...

Отож, що потрібно нашим дітям (на думку Крістіни Кутік).