В п'ятницю пощастилю бути на зустрічі з Сергієм Лойко у Школі журналістики.
Це було щось неймовірне... Коли Сергій Лойко читав частину із свого нового роману, сльози текли самі собою.. А в залі стояла така тиша, що чути було, як дихає хтось поруч...
Роман "Аеропорт" про війну, але в ньому немає ні краплі ненависті і ні краплі пафосу. Тільки біль, співчуття і людське добро...
Співчуваєш українським солдатам, які стали героями, "кіборгами", не заради героїзму, а тому, що по-іншому не могли. Вони мусили спинити зло там, в аеропорту, хоч і знали, що на них чекає смерть... Співчуваєш матері російського солдата, яка приїхала шукати мертве тіло єдиного сина. Він прийшов вбивати на чужу землю, він був на боці зла... Але, напевно, не його вина в тому...
Роман "Аеропорт" про війну, але в ньому немає ні краплі ненависті і ні краплі пафосу. Тільки біль, співчуття і людське добро...
Співчуваєш українським солдатам, які стали героями, "кіборгами", не заради героїзму, а тому, що по-іншому не могли. Вони мусили спинити зло там, в аеропорту, хоч і знали, що на них чекає смерть... Співчуваєш матері російського солдата, яка приїхала шукати мертве тіло єдиного сина. Він прийшов вбивати на чужу землю, він був на боці зла... Але, напевно, не його вина в тому...
Книга вийде з друку на початку вересня. Думаю, це буде бестселлер для багатьох поколінь. І так хочеться прочитати вже весь роман - від початку до кінця.
Зал аплодував стоячи.
Немає коментарів:
Дописати коментар