Учора приїхали із Карпат. Там сніг і сонце - усе, що треба для гарного відпочинку. Діти спочатку не могли натішитися снігові, валялися в ньому, повзали, обсипалися, робили "снігових ангелів"... А потім Святославу сподобалося кататися із гірки на льодянці. За два тижні він уже з"їжджав з гірки досить спритно - аж із самого верху, з усякими поворотами, розворотами, стрибками на нерівностях. Додому кожного разу приходив увесь мокрий, хоч вдягали його вже якнайлегше...
фото звідси - http://www.ex.ua/78573494
Подивилися сьогодні цей фільм. Здається, він 2014 року, новий і з багатьма позитивними відгуками в неті.
Фільм про життя хлопчика. Починається, коли хлопчику 6 років, а закінчується фільм, коли йому вже 18... Таке собі сучасне кіно, без конкретного сюжету. Без якоїсь основної думки і висновків. Трохи життєве, трохи філософське. Але після перегляду у мене відчуття, що ніби я прожила життя. Прожила якось так, як вийшло, куди занесла життєва течія. А тепер, після титрів, у мене раптом новий шанс повернутися на початок, коли дитині тільки 6, коли ще усе попереду. Ну, і жити не як вийде... а уже маючи перед очима той досвід. Навіть не досвід якихось дій - що так треба робити, а так ні... А швидше досвід відчуттів і досвід того, що час так швидко минає...Хто любить такі фільми - рекомендую ... Тільки краще дивитися неспішно, коли нічого не відволікає і є багато часу (наприклад, вночі :)), бо фільм іде 2,5 години.
