Буцький каньйон.

Не дуже відоме місце в Україні, цікаве і надзвичайно мальовниче... Думаю, у фотографів тут величезні можливості для творчості :). Скелі, виступи, дерева над водою. Зверху лякає глибина каньйону, скелі здаються височенними і неприступними. Внизу, біля води, спокійно і затишно. Скелі здаються не такими вже й високими, а вода тиха і приємна...

Але краще про усе по-порядку :). Знаходиться каньйон в смт. Буки Черкаської обл. (від Києва години три їзди на машині)... Їздили ми влітку, по дорозі милувалися соняшниковими полями.

"Білосніжка та семеро гномів"

Сьогодні несподівано потрапили на балет в Музичний театр, що на Подолі.
Несподівано, бо мали зовсім інші плани... Але випав сніг, плани відмінилися, знайшли по інтернету виставу в зручний час і купили квитки. Як мені подобається, що можна вдома по інтернету купувати квитки на виставу, обдивитися зал, вибрати місця... Правда, за півтори години до вистави місця були тільки в останньому ряду. Зате діти могли сидіти на поручнях, на спинках крісел, пересідати сюди-туди, а ми не переживали, що комусь ззаду не видно.

Балет дуже-дуже сподобався. Максим аж підтанцьовував і підспівував у мене на руках, Святослав хотів знати про все, що відбувається на сцені. Увесь час тихенько питав: "А це хто? А що вони роблять? А що тепер відбувається? А що у них в руках?"...
Особливо цікавими були гномики, один весь час то спотикався і падав, то рухався в протилежний бік від інших. Другий так голосно чхав, що усі з переляку відстрибували або падали на підлогу... Діти в залі аж заливалися сміхом. А ще дуже красива легка музика, чудова хореографія, костюми, декорації.

"Трипільське коло" 2014.

На цьому фестивалі ми були вперше. Найбільше хотілося просто побачити що воно таке - "Трипільське коло", про яке вже стільки усього чули...
Спочатку ми їздили околицями Ржищева і шукали куди б нам звернути і як потрапити на фестиваль. Ніде ніяких вказівників немає, тільки безкрайні поля... Потім зустріли туристів з величезними рюкзаками, які саме йшли з фестивалю, вони показали нам дорогу.
Перед входом на фестиваль - велика парковка. Заїжджаючи, ми забуксували в болоті, так що ні туди і ні сюди... Ніякі дощечки і камінці під колеса не допомагали. Спасибі хлопцю у святковій білій вишиванці, який майже зразу підійшов і допоміг виштовхати машину з того болота (як після цього виглядала його вишиванка якось я не і встигла роздивитися).
На вході треба купувати квитки - яскраві паперові браслети. І міняти гривні на місцеву валюту, "копи".

Джулія Кемерон і Емма Лайвлі "Художник є в кожному. Як виховати творчість у дітях"

Чудова книга, яку треба читати як хороший серіал -  по кілька сторінок в день.

Потім відкладати, обдумувати і втілювати усе це в життя.

Творчість - це не лише вміння писати музику, малювати картини чи вишивати хрестиком. Це і впевненість у собі, і здатність приймати власні рішення, і вміння бачити красу навколо, і ще дуже багато усього...

День народження у дитсадку.

День народження в садку - це таке свято, яке діти дуже-дуже чекають (і своє, і інших діток). В нашому садку склалися дуже гарні традиції його святкування.
В цей день іменинник в центрі уваги. Він обирає собі двох друзів-ангелів. В коридорі їх вдягають у святкові накидки, іменинника - в золоту. Коли іменинник і ангели, такі поважні і прибрані, заходять в кімнату, інші дітки вже чекають і зустрічають "з музикою" - дзвенять різними маракасами, бубнами, брязкальцями.
Далі іменинник сідає на почесне місце - в крісло виховательки і вихователька розказує казочку про іменинника... Така послідовна історія - як хлопчик ріс, що з ним відбувалося. І поступово запалює по свічці. (Мама має підготувати для цієї казочки "шпаргалку" - якусь інформацію, про яку вихователька може не знати - наприклад, що в 2 роки Святослав переїхав з батьками жити в інший будинок, коли у нього народився братик, в які цікаві подорожі він їздив... В цьому році я якось і забула це написати, згадала аж ввечері :( ).