Найбільше театрів, церков, парків і музеїв у Києві я бачила в п"ятому класі, коли приїхала сюди з мамою на тиждень... І зовсім не думала, що я тут колись буду жити. Мама хотіла мені показати (і сама побачити) усе-усе... А тепер ми живемо в Києві і їздили із Святославом тільки в зоопарк і театр ляльок :(, бо "ми в Києві, встигнемо..."
Сьогодні, нарешті, вибралися в музей авіації. В цілому - в стилі радянських музеїв. Тобто зібране старе, непотрібне, обшарпане-облізле. До кожного експонату додається табличка. Ну, як водиться, на сірому фоні, дрібними літерами і десь на рівні коліна дорослої людини... Про зміст нічого не скажу - не читала (і не бачила, щоб хтось інший нагинався і вдивлявся). Потрібна інформація вивішується ближче до очей і нормальним шрифтом - "Руками не трогать!", "Осмотр кабины - 1 минута", "За ограду не заходить!","В окна не дышать!". Видно, за огорожу таки народ не заходить, там густо розселилися кроти... І це ще більше справляє враження чогось забутого і закинутого. Ну, таке собі кладовище літаків.
