Слівця і словечки

Їдемо в машині, дуже гАряче. Святослав починає нити, що втомився, набридло, чи довго ще... а тоді каже: "Тут так жарко, що я зараз здохну!" Я оторопіла, тоді пояснюю, що "здохну" - негарне слово і не треба так казати. Славчика це роззадорило і він раз за разом повторює, що в машині така жара, що "можна здохнути". При цьому хитро дивиться на мене, що з того буде. Я пояснюю, що люди не здихають, здохнути може якась тваринка - собачка, кіт, курка чи ще хтось. Тоді разом перераховуємо які ще бувають тварини, що з ними може таке бути. На цьому інтерес до слова пропав і я  "полегшено зітхнула"... Але днів через чотири-п"ять Святославчик грається курочками (такі дерев"яні кури на круглій дошці з ручкою. Якщо дощечкою крутити, кури ніби клюють). Одна курочка відпала. Славчик приносить мені і показує: "Дивися, ця здохла.." :(

Ще одне нове слівце - "зараза" :(. Недавно грається, ніби ловить рибу і кричить: "От зараза! Не та риба піймалася!" . Зробили вигляд, що нічого такого, щоб не виникло більшого бажання те слово повторювати...
Тепер думаю, що буде як Святославчик почне з вулиці "словечки" приносити і як пояснювати, що  їх не треба казати...