Привіт! Ти хто?

Це так Святославчик розмовляє з братиком... При цьому носом втикається мені в живіт і похлопує по ньому ручкою:). А потім прикладає вухо і прислухається... Я вже пояснювала, що братик маленький, розмовляти ще не вміє, і з животика ми б його не почули. Але Святослав все-одно сподівається і кожен раз питає: "Чому братик нічого не каже?"

Ще перед Новим роком ми розказали Святославчику нашу новину: у мами в животику живе малюк. Він підросте і вийде з животика. І буде у Святослава братик або сестричка. Славчик "на око" визначив, що там хлопчик, і що буде у нього братик... Ще його зразу зацікавило - ЯК братик вийде з животика? Які він там має іграшки, як грається? Чи має маленьке ліжечко? І який він маленький - десь як мишка?

На деякий час Святослав ніби забув про братика... А тепер, чим більшим стає мій живіт, тим частіше Святослав згадує про малюка в ньому:).

Недавно обідаємо - я, Ярослав, Святослав і Златка (10-річна моя племінниця залишилася в нас, бо закрили на час морозів школу). Святослав з"їв кілька ложок супу і дивиться на свій живіт:

- Ого-го який зивіт!!!.. Я з"їм ще більше, і буде такий великий як у мами!!! :).

Я: - Славчик, у тебе не буде такий великий живіт. Бо у мами то живіт не від супу, а тому, що там малюк...

Святослав: - Буде! Я з"їм багато і у мене зробиться малюк!

- Ти хлопчик! У хлопчиків дітки не робляться, лише у жінок і дівчат... 

Златка в цей час аж лягає на стіл від сміху. Святослав переводить погляд на неї: - Златка! А у тебе зробиться малюк?

Або приходять дід з бабою в гості і "займаються з Святославом математикою" - баба пропонує порахувати скільки нас в кімнаті... У баби виходить п"ятеро, а у Святославчика шестеро... Баба дивується - як так? Дід, баба, тато, мама, Святослав - п"ять! Святославчик додає: маленький братик - шість! 

А вчора Святослав майже знайшов картину пологів:). Показує мені свою книжку:

І пояснює:"Це старший братик питає у молодшого - Що, виходиш вже з животика трохи погуляти?"...

Здається, дуже схоже...