Останнім часом у Святославчика з"явилася така мета - "підняти себе високо-високо... аж до стелі". Він намагається себе підняти, сидячи на підлозі чи на ліжку: обхоплює себе ручками під колінами і старається... Або коли сидить на стільці, пробує підняти себе разом із стільцем. Сьогодні була нова спроба - став ногами на шарф, в руки взяв кінці шарфа, і так себе піднімав. Старається-старається з усієї сили, а потім зітхає: "не виходить"...
Я кожен раз йому пояснюю, що людина не може сама себе підняти, ніхто так не може. А тато наш це пояснює по-іншому - "У більшості людей не виходить себе підняти, ну ти пробуй, може у тебе вийде". А мені каже: "Ну от підініме він себе зараз, і що ти йому далі будеш розказувати, що ніхто так не може?":)
